Artikkelen om den nordiske samfunnsmodellen finnes også på norsk.
Кращi у світі за такими показниками:
низький рівень безробіття
невелика різниця в заробітній платі
висока купівельна спроможність
високий ступінь рівноправ'я в суспільстві
високий ступінь особистої свободи
високий рівень освіченості
міцне здоров'я
низька корупція
високий рівень довіри до влади та громадян
У всіх цих сферах країни Північної Європи Норвегія, Швеція, Данія, Ісландія та Фінляндія займають перше місце у світі. Чим це спричинено?
Історичнe підґрунтя
У міжвоєнний період країни Півнoчi стають індустріальними. Все більше людей переїжджає до міст і працює на фабриках. У цей час у всіх промислово розвинених країнах відбулися серйозні конфлікти, які створили благодатний грунт для антидемократичних ідеологій, таких як комунізм, фашизм і нацизм. Конфлікт між роботодавцями та працівниками був одним з основних ліній конфлікту. У скандинавських країнах такі конфлікти вирішувалися за допомогою співробітництва.
Тристороннє співробітництво
У Норвегії це сталося в 1935 році, коли працівники (Центральне об'єднання профспілок Норвегії - LO) i роботодавці (Конфедерація норвезьких підприємців - NHO) уклали Основний договір (Hovedavtalen). Ця угода заклала основу для подальшої співпраці, що зумовило розвиток Норвегії в майбутньому. Важливою стороною цього тристороннього співробітництва також стає держава, і вже після Другої світової війни можна говорити про тристороннє співробітництво між працівниками, роботодавцями та державою. Метою співпраці є вирішення конфліктів і досягнення взаємовигідних рішень для всіх сторін. Tаке співробітництво є першою із трьох опор північноєвропейської або скандинавської моделі суспільства.
Інші країни, які не мають такої цілісної системи навколо трудового життя та бізнесу, стають більш вразливими до змін і криз в економіці. У скандинавській моделі розвитку суспільства різні галузі мають виявляти солідарність одна з одною, та знаходити найкращі для суспільства рішення, хоч це ,наприклад, може означати необхідність зниження заробітної плати.
Соціальна держава
Тристороння співпраця є запорукою впевненості у завтрашньому дні («trygghet») в трудовому житті. Той самий дух співпраці та солідарності ми знаходимо в державі соціального добробуту, яка виникає водночас. Держава бере на себе відповідальність за забезпечення соціальних благ, зокрема освіти, системи здоров'я та соціального захисту через установи Державного освітнього позикового фонду (Lånekassen), служби охорони здоров'я та Норвезької служби зайнятості та добробуту населення (NAV). Це дає кожному однакову можливість підготуватися до трудового життя за допомогою освіти, і кожен має впевненість у завтрашньому дні, якщо ви захворієте або втратите роботу. Держава соціального добробуту є другою опорою скандинавської моделі суспільства.
Eкономічний управління
Щоб фінансувати державу cоціального добробуту, державі потрібні кошти. Це насамперед реалізується завдяки сплаті податків та зборів. Держава також контролює економіку, регулюючи правила гри для бізнесу та промисловості через закони, податки та збори. Коли держава керує економікою, метою є сприяння економічному зростанню, чесна конкуренція між компаніями, безпечні умови праці, висока кількість працевлаштованих та вирівнювання відмінностей, але останніми роками увагу також зосередженo i на довкіллі. Економічний контроль має велике значення як для трудового життя i бізнесу, так і для держави соціального добробуту, і вважається третьою опорою північноєвропейської моделі суспільства.
Фінансова криза в Ісландії
У 2008 році світ пережив серйозну фінансову кризу. Вкрай складна ситуація склалася в Ісландії. Ісландія частково відійшла від скандинавської моделі розвитку суспільства в останнє десятиліття, поки економіка в країні потужно розвивається. Держава в незначній мірі контролювала економіку, і приділяла менше уваги системі соціального забезпечення. Коли у 2008 році вибухнула фінансова криза, економіка зазнала краху і багато банків збанкрутували. Ісландія піднялася з колін, серед іншого завдяки заходам соціального забезпечення та посиленню економічного контролю.
Фундаментальнi цінності
Три опори взаємозалежні, i саме це є необхідним для функціонування всієї системи. Держава соціального добробуту – це так звана «спільна команда», яка фінансується коштами податків, які люди можуть дозволити собі платити завдяки співпраці сторін у трудовому житті. Спільним для всіх опор є те, що вони грунтуються на співробітництві, солідарності та довірі, та спрямовані на досягнення найкращих для суспільства результатів, зважаючи також на інтереси меншин та окремих осіб. Країни Північної Європи є ліберальними демократіями з великою повагою до прав людини. Все це є фундаментальними цінностями y північноєвропейської моделі розвитку суспільства.
Отже, північноєвропейська або cкандинавська модель суспільства - це модель суспільства, яка спирається на фундаментальні цінності демократії, права людини, солідарність та довіру. Метою моделі є особиста свобода, соціальна рівність та економічне зростання. Досягнення вищезазначених цілей здійснюється за допомогою двостороннього співробітництва, держави соціального добробуту та економічного контролю.
Інформаційні джерела
- Амундсен, Борд (6.5.2011): «Ось чому скандинавська модель працює». forskning.no Отримано з https://forskning.no/marked-internasjonalt-norges-forskningsrad-partner/derfor-virker-den-nordiske-modellen/795734
- Бенгтссон, Джеспер (2018): «Скандинавська модель – що потрібно?» Час роздумів. Стокгольм. Отримано з http://samak.info/wp-content/uploads/2018/01/Den-nordiske-modellen-%E2%80%93-Hva-kreves-norsk.pdf
- Доксхайм, Маркус (23.8.2018): «Що таке скандинавська модель?».civita.no Отримано з https://www.civita.no/politisk-ordbok/hva-er-den-nordiske-modellen
- Одегорд, Aннe Метте (6.5.2012): «Скандинавська модель – вихід із інвалідності?» nupi.no. Отримано з https://www.nupi.no/Skole/HHD-Artikler/2012/Den-nordiske-modellen-en-vei-ut-av-ufoeret