Hopp til innhold

Fagstoff

Економічна основа Норвегії

Основи норвезької економіки традиційно були пов’язані з такими галузями, як сільське господарство, риболовля та лісове господарство. На сьогоднішній день, основа еконгоміки змінилась, і стала більш пов’язаною з промисловостями в сфері обробок та надання послуг.

Artikkelen om næringsgrunnlaget i Norge finnes også på norsk.

Розвантаження риби в гавані Рьост. Фото.
Åpne bilde i et nytt vindu

Основи промисловості

Основи промисловості та їхній розподіл є важливими, як для працівників, так і для їхнього приватного доходу, а також для суспільства і компаній, які заробляють гроші. Місцеві підприємства у фабричних містах сприяють створенню робочих місць на фабриках та у муніципальних служб. Виробництво та експорт продукції з таких підприємств приносять суспільству хороші доходи. Закриття такого підприємства у фабричному містечку буде мати великі наслідки для місцевого населення та суспільства.

Традиційні галузі промисловості

Такі традиційні галузі промисловості, як риболовля, сільське господарство та лісництво, були важливими упродовж тривалого часу. Але останнім часом в кожній з цих галузей відбулися структурні зміни, тобто зміни в виробництві продукції та її обробці. Такі зміни вплинули на кількість людей, які працюють в цих галузях.

Риболовля

Одним з найважливіших експортних товарів в Норвегії була і є риба. Промисловість аквакультури зайняла велику частку в порівнянні з традиційним рибальством. Кількість рибалок зменшилася, але норвезькі риболовні човни все ще доставляють велику кількість улову. У 2019 році вартість вилову зросла в порівнянні з попереднім роком, і саме вилов тріски є найбільш цінним. У 2019 році експорт нриби перевищив 100 мільярдів норвезьких крон. приблизно 21 мільярд з них отримано від риби, виловленої риболовними човнами. Отже, решту експортного доходу припадає на галузь аквакультури, яка в основному експортує лосося. Норвегія виловлює половину всього лосося в світі вирощеного в Атлантиці.

Сільське господарство

Що стосується сільського господарства, то після Другої світової війни кількість фермерських господарств різко скоротилася. Багато ферм, а особливо дрібних, закрилися. За даними Статистичного Управління НорвегіЇ 2019 року, кількість фермерських господарств скоротилася майже на 20 % за останнє десятиліття, і на 60 % за останні 30 років. Протягом цих десятиліть відбулися структурні зміни в сільському господарстві, результатом яких стало можливим, наприклад, на фермах які постачають мясо великої рогатої худоби чи свинини- збільшити поголів’я тварин. Те саме стосується вирощування овочів та зернових культур.

Норвезька сільськогосподарська продукція, будь то м’ясо, молочні продукти чи рослини, в основному продаються в Норвегії, хоча частина також йде на експорт. М’ясо та сир також експортуються.

Лісове господарство

У Норвегії є багато лісів, але не всі ліси цінні (від яких можливо отримати фінансову вигоду). З усієї лісової власності в країні, лише невелика частина йде під зруб. За останні 10 років кількість лісових об’єктів під зруб, зменшилася на 11 %. І відповідно, чим менше вирубки, тим більше лісу.

Деревина використовується, як для промисловості, там і для виробництва дров. Целюлозні фабрики, які виготовляють папір, являються промисловостями, які використовують деревину. За останні 10–15 років експорт лісоматеріалів різко зріс, а що стосується експорту переробленої деревини, наприклад, паперу, то він став значно нижчим.

Гірничодобувна промисловість

Індустріалізація в Норвегії почалася в середині 19 століття, і після десятиліть злетів і падінь, з початком 20 століття відбувся широкомасштабний розвиток. Насамперед це був розвиток електроенергетики, а відповідно і доступ до електроенергії.

Використання гідроенергії для отримання електроенергії означало, що поселення в більшій частині Норвегії зосереджувалося навколо промислових об’єктів, а металургійні заводи був джерелом існування.

Металургійні заводи були енергоємними, і часто розташовувалися у внутрішній частині фіорду поблизу водотоків, які при потребі можно було розбудувати і мати вихід до моря, що у свою чергу давало змогу транспортувати сировину до цих заводів, і вивозити з них готову продукцію.

Іншими словами, саме промислове будівництво та розвиток електроенергетики сприяли тому, що багато норвезьких міст були побудовані навколо місцевих підприємств.

Чоловік біля плавильної печі, з яскравим полум’ям. Фото.
Åpne bilde i et nytt vindu

Наприклад в Рюкані і Нотоддені Norsk Hydro збудувала заводи, де виробляли добрива. У Рюкані місцевий завод та ГЕС забезпечували роботою багатьох людей. У Конгсберзі та Рьоросі шахти отримали приріст у видобутку завдяки електроенергії. Третій за величиною завод по видобутку сірки Orkla Grube-Aktiebolag з’явився в Льоккені(Тронделаг). У Кіркенесі підприємство Sydvaranger A/S працевлаштувало 1400 чоловік для видобування залізної руди.

Шахти постачали сировину на металургійні заводи по всій країні. В місті Ордал (Му і Рана) існувала важка промисловість і цим місто стало відомим, будучи фабричним містечком. Ці всі містечка, де перехід до оновлення та нового типу промисловості частково завершився.

Нафта

У 1960-х роках на норвезькому континентальному шельфі було знайдено великі поклади нафти та природного газу. Видобуток нафти в 70-х роках призвів до того, що нафтовий бізнес став найбільшою промисловістю Норвегії. Найбільшою промисловістю — це кількість працівників, яка задіяна в цій галузі, експорт і те, як це повпливало на норвезьку економіку.

Завдяки нафті Норвегія має потужну економіку та надійну безпеку в Нафтовому фонді. Нафтовий фонд був заснований у 1990 році з метою стати буфером для державних фінансів. Дохід від нафтової промисловості перераховується до фонду. Планування такого фонду було довгостроковим, і колись коли закінчиться нафта можливо тоді знадобиться безпека на основі цього фонду. На сьогоднішній день Нафтовий фонд є одним з найбільших у світі і володіє 9000 компаній по всьому світі. У 2019 році розмір фонду перевищив 10000 мільярдів норвезьких крон. Це відповідає майже 1,9 мільйона норвезьких крон на одного жителя.

Нафтовий бізнес і постачальники, пов’язані з цією галуззю, становлять приблизно 60% усього норвезького експорту.

Kilder

  • О.Гвейн, І.Дж.Руі, Р.М.Дал (20.02.2018). Видобування корисних копалин в Норвегії. Store norske leksikon. Отримано з https://snl.no/Bergverksdrift_i_Norge
  • Statistisk sentralbyrå (2020). Область статистики Земля, ліс, полювання та рибальство. Отримано з https://www.ssb.no/jord-skog-jakt-og-fiskeri
  • Х.Ріггвік, М. Сміт-Сульбаккен, Т.Г. Толлаксен (2.5.2020).Історія норвезької нафти. I Store norske leksikon. Отримано з https://snl.no/Norsk_oljehistorie
CC BY-SASkrevet av Inga Berntsen Rudi og Liliia Hammelow-Berg.
Sist faglig oppdatert 25.04.2022

Læringsressurser

Ресурси