Hopp til innhold

Fagartikkel

Економічна система Норвегії

Норвезька економіка — це економіка змішаного типу, яка вдало поєднує в собі ринкову і планову економіку. У своєму поєднанні обидві ці економічні системи важко знайти на практиці.

Artikkelen om det norske økonomiske systemet finnes også på norsk.

Працівник у шоломі та робочій формі відчиняє плавильну піч. Фото.

Найбільш відома у світі ринкова економіка є в США, але вона не виключно ринкова. На іншому кінці світу практикують соціалістичні та комуністичні економічні системи, але їх стає все менше й менше. Щоби зрозуміти таке поняття як змішана економіка, треба спочатку розглянути деякі ознаки планової та ринкової економіки.

Планова економіка- панівна держава

Розглянемо деякі ознаки планової економічної системи:

  • в плановій економіці держава втручається на всіх рівнях і розподіляє як блага, так і тягарі в суспільстві.

  • в плановій економіці держава є власником найважливіших засобів виробництва в суспільстві.

  • в плановій економіці виробництво та реалізація товарів та послуг контролюється державою.

  • в плановій економіці всім гарантоване працевлаштування.


Ринкова економіка- слабка вартова держава

  • в умовах ринкової економіки держава не дуже активна, і незначною мірою втручається в розподіл благ і тягарів у суспільстві.

  • в умовах ринкової економіки приватні особи володіють засобами виробництва, тобто, заводами, банками, лікарнями тощо.

  • в ринковій економіці виробництво товарів і послуг регулюється потребами ринку.

  • в ринковій економіці перспектива знайти роботу зумовлена попитом і пропозицією (керованою ринком).

Змішана економіка- між планом і ринком

Норвезька змішана економічна система складається, як з елементів планової, так і ринкової економіки. Ось деякі ознаки норвезької економічної системи:

Розподіл благ і тягарів

Певною мірою держава самостверджується в розподілі благ та тягарів у суспільстві, в тому числі через законодавство, податкову і фіскальну політику. Існують організації, які ведуть переговори з державою про розподіл благ і тягарів. Наприклад, фермерські організації домовляються з державою про державні субсидії, щоб виробництво сільськогосподарської продукції в Норвегії було менш обтяжливим.

Засоби виробництва

Приватні особи володіють значною частиною засобів виробництва, але держава, муніципальні округи та муніципалітети також є власниками підприємств. Проте у Норвегії останнім часом держава перетворює свої компанії на товариства з обмеженою відповідальністю, але володіє більшою частиною акцій (більше 50 % акцій). Отож, подумайте, кому, наприклад, належать банки, страхові компанії, фабрики, магазини, земля, ліси, лікарні, школи та засоби зв’язку.

Виробництво та продаж

Виробництво та збут значною мірою регулюються попитом і пропозицією, але держава втручається сюди своїм законодавством. Ось приклади такого законодавства:

  • закон про умови праці регулює виробниче середовище в організаціях і забезпечує права працівників.

  • закон про маркетинг захищає споживача від неналежного маркетингу.

  • громадський контроль за продуктами, може, наприклад, заборонити виробництво та продаж продуктів, небезпечних для здоров’я.

  • закон купівлі-продажу регулює відносини між покупцем і продавцем.

  • держава також гарантує, що ціни на шкідливі продукти такі, як алкоголь і тютюн, не контрулюються виключно ринком. Водночас держава має забезпечити мінімальне виробництво в країні на випадок війни чи інших катастроф.

Економіка перемовин

Визначення заробітної плати в основному здійснюється шляхом перемовин між тим, хто продає (працівники) і тим,хто купує роботу (роботодавці). Однак, держава може втрутитися, коли сторони ведуть перемовини, наприклад, про обов’язкову заробітну плату. Але є організації, які ведуть перемовини з державою. Як було вже визначено, держава веде переговори з фермерам, щоб продукти харчування не були занадто дорогі, і виробництво продуктів харчування велося по всій країні. Останнє також стосується розвитку на підтримання певної місцевості в країні та політики готовності до надзвичайних ситуацій.

Державний та приватний сектор

Ріксхоспітале в Осло. Фото.

Ріксхоспітале в Осло. Здебільшого лікарні та медичні послуги в Норвегії є державними, але є і приватні. На фото Ріксхоспітале в Осло, яке є державною установою.

Відомо, що економіку Норвегії можно розділити на два сектори — державний і приватний сектор.

  • Державний сектор це зазвичай підприємства, власником і роботодавцем, яких є держава, окружні муніципалітети або муніципалітети. На державний сектор припадає понад 16 % ВВП (валовий внутрішній продукт-ВВП- вартість товарів і послуг, які виробляються впродовж року в «материковій Норвегії»).

  • Тоді, як приватний сектор припадає на решту економіки Норвегії: приватні промислові компанії, сільське господарство, рибальство, торгові компанії, приватні банки тощо.

Sist oppdatert 25.04.2022
Skrevet av Ole Steinar Tøtlandsmo og Liliia Hammelow-Berg

Læringsressurser

Ресурси