Економічна основа Норвегії
Artikkelen om næringsgrunnlaget i Norge finnes også på norsk.
Основи промисловості та їхній розподіл є важливими, як для працівників, так і для їхнього приватного доходу, а також для суспільства і компаній, які заробляють гроші. Місцеві підприємства у фабричних містах сприяють створенню робочих місць на фабриках та у муніципальних служб. Виробництво та експорт продукції з таких підприємств приносять суспільству хороші доходи. Закриття такого підприємства у фабричному містечку буде мати великі наслідки для місцевого населення та суспільства.
Такі традиційні галузі промисловості, як риболовля, сільське господарство та лісництво, були важливими упродовж тривалого часу. Але останнім часом в кожній з цих галузей відбулися структурні зміни, тобто зміни в виробництві продукції та її обробці. Такі зміни вплинули на кількість людей, які працюють в цих галузях.
Риболовля
Одним з найважливіших експортних товарів в Норвегії була і є риба. Промисловість аквакультури зайняла велику частку в порівнянні з традиційним рибальством. Кількість рибалок зменшилася, але норвезькі риболовні човни все ще доставляють велику кількість улову. У 2019 році вартість вилову зросла в порівнянні з попереднім роком, і саме вилов тріски є найбільш цінним. У 2019 році експорт нриби перевищив 100 мільярдів норвезьких крон. приблизно 21 мільярд з них отримано від риби, виловленої риболовними човнами. Отже, решту експортного доходу припадає на галузь аквакультури, яка в основному експортує лосося. Норвегія виловлює половину всього лосося в світі вирощеного в Атлантиці.
Сільське господарство
Що стосується сільського господарства, то після Другої світової війни кількість фермерських господарств різко скоротилася. Багато ферм, а особливо дрібних, закрилися. За даними Статистичного Управління НорвегіЇ 2019 року, кількість фермерських господарств скоротилася майже на 20 % за останнє десятиліття, і на 60 % за останні 30 років. Протягом цих десятиліть відбулися структурні зміни в сільському господарстві, результатом яких стало можливим, наприклад, на фермах які постачають мясо великої рогатої худоби чи свинини- збільшити поголів’я тварин. Те саме стосується вирощування овочів та зернових культур.
Норвезька сільськогосподарська продукція, будь то м’ясо, молочні продукти чи рослини, в основному продаються в Норвегії, хоча частина також йде на експорт. М’ясо та сир також експортуються.
Лісове господарство
У Норвегії є багато лісів, але не всі ліси цінні (від яких можливо отримати фінансову вигоду). З усієї лісової власності в країні, лише невелика частина йде під зруб. За останні 10 років кількість лісових об’єктів під зруб, зменшилася на 11 %. І відповідно, чим менше вирубки, тим більше лісу.
Деревина використовується, як для промисловості, там і для виробництва дров. Целюлозні фабрики, які виготовляють папір, являються промисловостями, які використовують деревину. За останні 10–15 років експорт лісоматеріалів різко зріс, а що стосується експорту переробленої деревини, наприклад, паперу, то він став значно нижчим.
Індустріалізація в Норвегії почалася в середині 19 століття, і після десятиліть злетів і падінь, з початком 20 століття відбувся широкомасштабний розвиток. Насамперед це був розвиток електроенергетики, а відповідно і доступ до електроенергії.
Використання гідроенергії для отримання електроенергії означало, що поселення в більшій частині Норвегії зосереджувалося навколо промислових об’єктів, а металургійні заводи був джерелом існування.
Металургійні заводи були енергоємними, і часто розташовувалися у внутрішній частині фіорду поблизу водотоків, які при потребі можно було розбудувати і мати вихід до моря, що у свою чергу давало змогу транспортувати сировину до цих заводів, і вивозити з них готову продукцію.
Іншими словами, саме промислове будівництво та розвиток електроенергетики сприяли тому, що багато норвезьких міст були побудовані навколо місцевих підприємств.
Наприклад в Рюкані і Нотоддені Norsk Hydro збудувала заводи, де виробляли добрива. У Рюкані місцевий завод та ГЕС забезпечували роботою багатьох людей. У Конгсберзі та Рьоросі шахти отримали приріст у видобутку завдяки електроенергії. Третій за величиною завод по видобутку сірки Orkla Grube-Aktiebolag з’явився в Льоккені(Тронделаг). У Кіркенесі підприємство Sydvaranger A/S працевлаштувало 1400 чоловік для видобування залізної руди.
Шахти постачали сировину на металургійні заводи по всій країні. В місті Ордал (Му і Рана) існувала важка промисловість і цим місто стало відомим, будучи фабричним містечком. Ці всі містечка, де перехід до оновлення та нового типу промисловості частково завершився.
У 1960-х роках на норвезькому континентальному шельфі було знайдено великі поклади нафти та природного газу. Видобуток нафти в 70-х роках призвів до того, що нафтовий бізнес став найбільшою промисловістю Норвегії. Найбільшою промисловістю — це кількість працівників, яка задіяна в цій галузі, експорт і те, як це повпливало на норвезьку економіку.
Завдяки нафті Норвегія має потужну економіку та надійну безпеку в Нафтовому фонді. Нафтовий фонд був заснований у 1990 році з метою стати буфером для державних фінансів. Дохід від нафтової промисловості перераховується до фонду. Планування такого фонду було довгостроковим, і колись коли закінчиться нафта можливо тоді знадобиться безпека на основі цього фонду. На сьогоднішній день Нафтовий фонд є одним з найбільших у світі і володіє 9000 компаній по всьому світі. У 2019 році розмір фонду перевищив 10000 мільярдів норвезьких крон. Це відповідає майже 1,9 мільйона норвезьких крон на одного жителя.
Нафтовий бізнес і постачальники, пов’язані з цією галуззю, становлять приблизно 60% усього норвезького експорту.
- О.Гвейн, І.Дж.Руі, Р.М.Дал (20.02.2018). Видобування корисних копалин в Норвегії. Store norske leksikon. Отримано з https://snl.no/Bergverksdrift_i_Norge
- Statistisk sentralbyrå (2020). Область статистики Земля, ліс, полювання та рибальство. Отримано з https://www.ssb.no/jord-skog-jakt-og-fiskeri
- Х.Ріггвік, М. Сміт-Сульбаккен, Т.Г. Толлаксен (2.5.2020).Історія норвезької нафти. I Store norske leksikon. Отримано з https://snl.no/Norsk_oljehistorie